Блог з публічних закупівель

Особливості застосування підстави для відмови в участі за частиною 2 статті 17 Закону

Особливості застосування підстави для відмови в участі

за частиною 2 статті 17 Закону


У цій статті ми поговоримо про одну з підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачену частиною 2 статті 17 Закону:

«Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків — протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору».

Звертаю вашу увагу, що ця норма застосовується лише у відносинах між замовником, що проводить процедуру закупівлі, і учасником, який бере в ній участь. Невиконання договорів з іншим замовником не може бути підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі, навіть якщо замовник достеменно знає про наявність випадків недобросовісної поведінки такого учасника.

Для того щоб у подальшому замовник мав можливість прийняти рішення про відмову учаснику, з яким попередньо було укладено договір про закупівлю, необхідно виконати такі умови:
  • учасник процедури закупівлі має не виконати свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю;
  • договір про закупівлю має бути достроково розірваний;
  • застосувати санкції у вигляді штрафів та / або відшкодування збитків;
  • з моменту достроково розірвання договору має пройти не більше 3 років.

Чинне законодавство України передбачає, що застосування санкцій включає як досудове врегулювання спору, так і судове. Тобто звернення замовника з претензією до учасника щодо стягнення штрафів та / або відшкодування збитків, а також звернення до суду з цього питання буде підставою для застосування підстави з частини 2 статті 17 Закону, незалежно від фактичного відшкодування учасником таких штрафів та / або збитків.

Наступний момент: норма частини 2 статті 17 є диспозитивною, адже у замовника є можливість вибору варіантів поведінки: він має право як відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі, так і не відмовляти. Проте Законом визначено, що учасник, який раніше допустив порушення договору, повинен вжити заходів для доведення своєї надійності. Відсутність активної поведінки учасника в цьому питанні неминуче призведе до відхилення його пропозиції замовником.

Для доведення своєї надійності учасник повинен сплатити штрафи та / або збитки або зобов’язатися їх сплатити. І якщо питання повної сплати є зрозумілим, то питання щодо достатності і допустимості зобов’язання сплатити залишається на розсуд замовника.
І завершальна частина норми частини 2 статті 17 — якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі.


Як бачимо, суб’єктивне рішення замовника відіграє вирішальну роль у питанні застосування підстави для відмови в участі згідно з частиною 2 статті 17 Закону.
Вдалих вам закупівель!