Блог з публічних закупівель

Критерії оцінки пропозицій

Критерії оцінки пропозицій

Насамперед визначимо, при проведенні яких закупівель застосовуються критерії оцінки.
Спрощена закупівля: частина 3 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) містить вимоги до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, серед яких пунктом 10 встановлено, що критерії та методика оцінки пропозицій є обов’язковими складовими такого оголошення.

Відкриті торги: стаття 22 Закону передбачає перелік необхідних відомостей, які має містити тендерна документація. Пунктом 10 частини 2 статті 22 передбачено, що в тендерній документації мають зазначатися перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

Інші конкурентні процедури закупівель: положення статті 22 поширюються й на інші конкурентні процедури закупівель, а отже, вимоги Закону щодо визначення критеріїв та методики оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації мають бути дотримані замовником і в конкурентному діалозі, і в торгах з обмеженою участю.
А зараз поговоримо з вами власне про критерії оцінки. Так, відповідно до частини 3 статті 29 Закону критеріями оцінки є:
—  ціна; або
—  вартість життєвого циклу; або
—  ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані з предметом закупівлі.

Найчастіше замовники використовують ціну як єдиний критерій оцінки пропозицій. Це цілком логічно, оскільки проведення закупівель має здійснюватися за принципом максимальної економії та ефективності. Визначаючи ціну єдиним критерієм оцінки, замовник ставить на меті придбання предмета закупівлі за найнижчою ціною. Ба більше, цей варіант є максимально безпечним для замовника з точки зору можливих пояснень у відносинах з контролюючими органами.

Протене завжди ціна має бути суттєвою при визначенні переможця закупівлі. Так, деякі предмети закупівлі передбачають, що протягом терміну їх використання замовник повинен понести додаткові витрати на їх технічне обслуговування, утилізацію і т. д. У такому випадку Законом передбачено, що замовник може застосувати критерій «вартість життєвого циклу». Так, відповідно до частини 4 статті 29 Закону, вартість життєвого циклу передбачає, що до цього критерію, крім ціни, включаються один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару, а саме витрати, пов’язані з:
1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією товару (товарів);
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

Дане питання врегульоване наказом Мінекономіки від 28.09.2020 № 1894 «Про затвердження Примірної методики визначення вартості життєвого циклу».
Детальніше про методику застосування життєвого циклу ви можете прочитати у статті «Що таке вартість життєвого циклу?» на порталі RADNUK.COM.UA.

А тепер поговоримо про третій варіант серед доступних замовнику для вибору, а саме — поєднання критерію ціни разом з іншими, неціновими критеріями оцінки.
Причому в цьому питанні відбулися зміни: до 26.06.2021 нецінові критерії можна було поєднувати як із ціною, так і в комбінації з критерієм «вартість життєвого циклу». Зараз же, починаючи з 26.06.2021, нецінові критерії можуть застосовуватися лише в поєднанні з критерієм «ціна».

Так, частиною 3 статті 29 Закону передбачено, що ціна може застосовуватися з такими критеріями оцінки, як умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

Щодо цього питання Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило лист № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018 «Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки».
Так, Уповноважений орган рекомендує застосовувати нецінові критерії оцінки в разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Оскільки поняття «закупівля, яка має складний або спеціалізований характер» у Законі відсутнє, віднесення закупівлі до такої здійснюється замовником самостійно в кожному конкретному випадку, керуючись обставинами й умовами такої закупівлі та з огляду на специфіку предмета закупівлі. Головне правило, про яке потрібно пам’ятати, обираючи застосування нецінових критеріїв, — замовник повинен мати аргументовану потребу у їх встановленні та ці нецінові критерії повинні надавати об’єктивну додаткову перевагу під час здійснення оцінки пропозицій.
Детальніше про застосування нецінових критеріїв — на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Практика органу оскарження щодо нецінових критеріїв оцінки».
Ще один важливий момент: відповідно до частини 8 статті 29 Закону, якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції / пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій / пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

Вдалих вам закупівель!