Цінова пропозиція від постачальника згідно з Настановою щодо аналізу цін

Питання: Маємо питання по Настанові щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси (далі — Настанова). У пункті 4.2 Настанови визначено, що ціновою пропозицією є інформація (документ) суб'єкта господарювання (виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб'ютора, постачальника). Водночас у пункті 4.3 Настанови визначено, що для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб'єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб'юторів. У цьому переліку відсутній постачальник. Тобто для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінова пропозиція від постачальника не підходить? Окрім цього, цікавить питання: щоб було підтвердження, що суб'єкт господарювання є виробником, імпортером, офіційним представником, дистриб'ютором, разом з ціновою пропозицією треба просити й документ, що це підтверджує? Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Тобто, якщо були надіслані запити, але відповідей не було, можна застосувати обґрунтування та провести аналіз ціни як для неціноутворюючих матеріальних ресурсів? Що повинно бути в такому обґрунтуванні? Хто повинен готувати це обґрунтування (уповноважена особа, інженер, інша особа, визначена замовником)?

Відповідь: Вітаємо! Відсутність «постачальника» у переліку суб’єктів для ціноутворюючих матеріальних ресурсів у пункті 4.3 Настанови при одночасній його наявності у визначенні цінової пропозиції в пункті 4.2 пояснюється різним підходом до аналізу ціноутворюючих та неціноутворюючих ресурсів, адже сутність Настанови полягає в забезпеченні максимальної об’єктивності та мінімізації зайвих посередницьких націнок для ресурсів.  Для ціноутворюючих ресурсів Настанова вимагає отримувати ціни безпосередньо від виробників, імпортерів або дистриб'юторів, це запобігає зростанню ціни через посередників. Згідно з пунктом 1.2 постачальником є будь-яка особа, що здійснює постачання. Тобто це може бути дрібний посередник або роздрібний магазин. Для ціноутворюючих ресурсів такий підхід вважається недостатньо обґрунтованим для формування державної вартості будівництва. Тобто для ціноутворюючих матеріальних ресурсів використання цінових пропозицій від постачальників, які не є виробниками, імпортерами, офіційними представниками або дистриб’юторами, не відповідає підходу, визначеному пунктом 4.3 Настанови, та створює ризик визнання такого аналізу цін недостатньо обґрунтованим під час перевірок.

Щоб було підтвердження, що суб'єкт господарювання є виробником, імпортером, офіційним представником, дистриб'ютором, разом з ціновою пропозицією треба просити й документ, що це підтверджує?

Настанова прямо не встановлює обов’язку додавати такі документи, але пункт 4.3 вимагає отримувати пропозиції саме від визначеного кола суб’єктів, тому рекомендуємо запитувати підтвердні документи разом з ціновою пропозицією: для виробника — лист у довільній формі про те, що він є виробником, або інформацію з офіційного сайту / реєстрів, для імпортера — контракт ЗЕД / інвойси або лист-підтвердження щодо імпорту продукції, для офіційного представника / дистриб’ютора — дилерський або дистриб’юторський договір, сертифікат партнера / авторизаційний лист від виробника) тощо.  Також звертаємо вашу увагу, що в затвердженому додатку до настанови (звіті з аналізу цін за формою) є окрема графа «Тип постачальника», тому для того щоб коректо заповнити ці поля, необхідно володіти інформацією до заповнення, а наявність таких документів значно полегшить проходження експертизи проєктної документації або перевірок ДАСУ, оскільки зніме питання щодо правомірності вибору джерела інформації для ціноутворюючих ресурсів.

Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Тобто, якщо були надіслані запити, але відповідей не було, можна застосувати обґрунтування та провести аналіз ціни як для неціноутворюючих матеріальних ресурсів?

Така можливість визначається пунктом 4.3 Настанови, тому в разі неможливості отримання достатньої кількості цінових пропозицій можуть використовуватися додаткові джерела, визначені для неціноутворюючих ресурсів, з наданням обґрунтування. Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією. Проте звертаємо вашу увагу, що «відсутність відповідей» — це не автоматичне право брати будь-яку ціну, а підстава для використання альтернативних джерел (прайси, сайти), але все одно з пріоритетом на сайти виробників / імпортерів.

Що повинно бути в такому обґрунтуванні? Хто повинен готувати це обґрунтування (уповноважена особа, інженер, інша особа, визначена замовником)?

Оскільки Настанова визначає, що обґрунтування подається в довільній формі, воно має логічно доводити неможливість виконання стандартної процедури, визначеної пунктом 4.3. У разі відсутності відповідей рекомендується зазначити: перелік суб’єктів, яким було надіслано запити (назви, коди ЄДРПОУ), реквізити надісланих запитів (дати та номери вихідних листів, скриншоти відправки електронних листів), констатацію факту, що у встановлений термін відповіді не надійшли, посилання на використані альтернативні джерела (наприклад, посилання на актуальний прайсліст виробника на його офіційному сайті). Пунктом 4.7 Настанови визначено, що суб’єктами аналізу цін є замовник та підрядник. Тобто в замовника відповідальна  посадова особа визначається внутрішнім рішенням організації, а у підрядника — умовами договору.  У звіті з аналізу цін за формою згідно з Додатком до цієї Настанови передбачено поле для зазначення посади, підпису, ініціалів та прізвища особи, яка склала документ. Це підтверджує, що в обох організаціях має бути визначена конкретна людина, відповідальна за достовірність внесених даних. Аналіз цін потребує специфічних знань ринку будматеріалів та технічних характеристик ресурсів. Зазвичай у замовника це виконує інженер-кошторисник або фахівець відділу капітального будівництва, а уповноважена особа лише перевіряє наявність цього аналізу в складі тендерної документації або звіту.

Рекомендуємо ознайомитися зі статтями: «Нові настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси»,  «Огляд Зміни № 5 до Настанови з визначення вартості будівництва», «Відомість обсягів ресурсів: хто повинен перевіряти ціни, коли встановлювати вимоги та як відхилити учасника за неринкові ціни». 

Запрошуємо на офлайн-навчання «Фахівець з публічних закупівель: 5-денний інтенсивний практичний курс».